Коли ви нарешті припините брехати людям? (9-то травневі провокації у Львові - частина 3)
Не зважаючи на судову заборону усіх акцій 9 травня у Львові, міліція не лише не припинила червонопрапорний шабаш, як цього вимагав закон, але й допомогла його провести, пропустивши непроханих гостей до Пагорбу Слави й давши їм можливість провести мітинг під міліцейською охороною всупереч судовій забороні. Наскільки брехливими після цього виглядають ваші слова, коли відповідальність за події покладається лише на одну сторону. І вже бігом заводите кримінальні справи за надуманими звинуваченнями. Хуліганські побиття або сутички (наприклад, між футбольними фанатами) в Україні трапляються досить часто, однак вкрай рідко міліція відкриває кримінальні справи, якщо мають місце легкі тілесні ушкодження, які не спричинили розладу здоров’я (а саме такі ушкодження отримали всі учасники подій 9 травня). Тут же ви спішно відкрили аж п’ять таких справ. А яким документом визначене кримінальне покарання за зривання георгіївських стрічок? Ці дії безумовно є хуліганськими і, можливо, не мають законного виправдання (тут в кожному конкретному випадку треба дивитись, за яких обставин такі дії відбулись), однак під Кримінальний кодекс явно не підпадають. Натомість поранення людини з травматичної зброї ви вже намагаєтесь виправдати тим, що син міліцейського чиновника мав дозвіл на цю зброю. Ваші вищі міліцейські чини погано вчились, якщо плутають наявність дозволу на носіння з неправомірним застосуванням?
І вкрай брехливими виглядають слова нардепа-регіонала Лук’янова в ефірі «Шустер-live» про те, що влада зробить все можливе, аби червонопрапорної акції у Львові не відбулось. Адже насправді влада зробила все можливе, щоб вона відбулась. При цьому ви скористались послугами як неосталіністів, так і неонацистів, яких старанно зрощуєте, аби потім використовувати зі своєю брудною метою нацькувати одних громадян України на інших.
Ви забороняєте мітинги проти ваших дій в економічній, соціальній, освітній, культурній сферах. Однак не звертаєте уваги на марші з нацистською символікою й гітлерівськими вітаннями. Ви не допускаєте до Києва автобуси з тими, хто прагне протестувати проти ваших дій. У Харкові влада забороняє навіть пікети проти вирубки парку чи проти поганого прибирання у місті сміття. Однак ніхто не забороняє неонацистам приїхати до Харкова й влаштувати там великий похід з гітлерівськими символами і гаслами. Те саме можна сказати й щодо інших міст як на Заході, так і на Сході. Бо вам це вигідно, вам потрібно показати, що альтернативою вам є не народ, а зрощені ж вами нацисти. Саме вами, бо вони чомусь не влаштовують акцій проти влади, проте приходять на організовані іншими акції протесту проти ваших дій й ламають план їх проведення та починають конфлікти не з владою, а з учасниками акцій протесту, які виступають проти дій влади. Отак і до Львова ви не лише спокійно пропустили автобуси з проросійськими екстремістами, але й допомогли їм проїхати до місця проведення забороненого мітингу й провести його. Ви чудово знали, що після таких дій напруження сягне межі, і що в ситуації, коли неосталіністи змішаються зі звичайними ветеранами чи дітьми війни, постраждають і ті, хто просто ніс квіти, аби вшанувати пам’ять загиблих. Тим більше, коли приїжджі та місцеві неосталіністи ці сутички провокували, виконуючи своє завдання.
Зараз ви плануєте нову провокацію з розгортанням у Львові червоного прапора – на 22 червня. Цього разу ви плануєте привезти до Львова ще й непроханих гостей з Росії, щоб знову спровокувати сутички. Вас не хвилює, що після таких подій імідж України впаде в очах міжнародного співтовариства. Як не хвилює і те, що в нібито правовій державі, якою Україна є за Конституцією, і якою нібито ви на словах прагнете її зробити, на 9 травня на будівлях багатьох державних установ висіли червоні прапори, хоча закон про них не був підписаний Президентом, а отже не вступив в дію. Більше того, ці прапори не відповідали й тому непідписаному закону, оскільки на міськрадах і університетах, на державних установах і на вулицях майоріли звичайні прапори СРСР. Чи будете ви настільки послідовними, що покараєте порушників закону, які вивісили сталінську символіку на вулицях українських міст? Адже демократія – це насамперед процедура. І будь-яке вивішування червоного прапора поряд з державним за відсутності відповідного закону має тягти за собою відповідальність. Бо Європа, якою ви брехливо прикриваєтесь так само, як і ветеранами, засудила сталінізм як антилюдську ідеологію. Натомість в Україні навіть у столиці на параді ми бачили портрети Сталіна в колонах демонстрантів-комуністів. А завтра нацисти понесуть портрети Гітлера. І з нами ніхто не захоче мати справу.
Вас такий стан речей може і не хвилює. Вас він, навпаки, цілком влаштовує. Ви сподіваєтесь таким чином, смикаючи за ниточки підконтрольних вам лівих і правих екстремістів, зіштовхнути людей між собою та, лякаючи їх надуманими загрозами, продовжити своє панування. Саме тому, можливо, закон про вивішування червоних прапорів не був підписаний до 9 травня, бо вам вистачило львівської провокації, а прапори ви приберегли на наступний рік, коли відбуватимуться парламентські вибори. Ви, напевно, сподіваєтесь, враховуючи емоційну складову людської психології, що проти закону, який буде підписаний після 9 травня (а отже задіяний аж через рік), ніхто масово виступати не буде. І маєте рацію. Ми, звичайні громадяни, зосередимо свою увагу не на прапорах, а на економічних та соціальних питаннях, які однаково хвилюють мешканців Галичини і Донбасу, Києва і Севастополя. Але водночас ми, разом з сотнями інших організацій, які бачать Україну заможною, демократичною, справедливою державою, будемо пояснювати людям суть ваших політиканських ігор, аби не дати вам розділити народ і державу на дві частини, які воюватимуть між собою. Якщо влада в країні є аж настільки безвідповідальною, відповідальність за збереження країни має взяти на себе сам народ, як єдине джерело влади, а саму недолугу владу відправити в будь-який законний спосіб в історію разом з червоним прапором, війнами та злиднями, про що вже забули всі європейські країни за винятком кількох колишніх республік СРСР, які ще оглядаються на Кремль у пошуках орієнтира замість того, щоб іти загальнолюдським шляхом.
У вас ще є час одуматись і припинити гратися з вогнем. Бо ваші дії ведуть країну до неконтрольованого соціального вибуху. Саме на 9 травня наші активісти побували на Сході України, зокрема й на Донеччині та Луганщині, які ви помилково досі вважаєте своєю базою. Кожна тверезомисляча людина, поспілкувавшись з мешканцями будь-якого куточку України (хоч Півдня, хоч Донбасу), зробить однозначний висновок – ви повторюєте шлях минулої влади й стрімко втрачаєте авторитет. Будь-які ваші дії, навіть святкування 9 травня, переважною більшістю громадян сприймаються як офіціоз і мають зворотній ефект. Навіть на ваші демагогічні, хоч і формально нібито правильні, заклики щодо ветеранів народ не звертає увагу. І не тому, що забув про війну, а тому, що сприймає ці заклики через призму свого ставлення до вас (це той самий випадок, коли за час перебування при владі пронатівського Ющенка в Україні зменшилась кількість прихильників НАТО). Єдина відмінність тієї ситуації від нинішньої – відсутність гідної альтернативи існуючій владі. І сподівання, що вам вдасться штучно зростити псевдоальтернативу, марні. Навчені гірким досвідом люди дуже прискіпливо підходять тепер до політиків, а тому питання «Коли ви нарешті припините брехати людям?» може призвести не до зміни влади на виборах, а до стихійного народного повстання, яке невідомо де почнеться й невідомо чим закінчиться. Воно не матиме організатора й керуватиметься різними самоорганізованими групами в різних місцях, які виникнуть швидко і несподівано навіть для самих учасників цих груп, як це відбувається сьогодні в арабських країнах. Однак, на відміну від арабських країн, це може трагічно закінчитись не тільки для влади, але й для нашої державності. І від того, що народне повстання змете вас, нам, українським патріотам, легше не стане, якщо разом з недолугою владою цей вогонь знищить й саму Україну чи хоча б частину її.
Тому ми закликаємо вас одуматись, припинити грати в інспіровані з Москви ігри й набивати свої кишені, а почати робити щось для держави і людей. Або скласти із себе владні повноваження, якщо не в змозі їх повноцінно виконувати.
І вкрай брехливими виглядають слова нардепа-регіонала Лук’янова в ефірі «Шустер-live» про те, що влада зробить все можливе, аби червонопрапорної акції у Львові не відбулось. Адже насправді влада зробила все можливе, щоб вона відбулась. При цьому ви скористались послугами як неосталіністів, так і неонацистів, яких старанно зрощуєте, аби потім використовувати зі своєю брудною метою нацькувати одних громадян України на інших.
Ви забороняєте мітинги проти ваших дій в економічній, соціальній, освітній, культурній сферах. Однак не звертаєте уваги на марші з нацистською символікою й гітлерівськими вітаннями. Ви не допускаєте до Києва автобуси з тими, хто прагне протестувати проти ваших дій. У Харкові влада забороняє навіть пікети проти вирубки парку чи проти поганого прибирання у місті сміття. Однак ніхто не забороняє неонацистам приїхати до Харкова й влаштувати там великий похід з гітлерівськими символами і гаслами. Те саме можна сказати й щодо інших міст як на Заході, так і на Сході. Бо вам це вигідно, вам потрібно показати, що альтернативою вам є не народ, а зрощені ж вами нацисти. Саме вами, бо вони чомусь не влаштовують акцій проти влади, проте приходять на організовані іншими акції протесту проти ваших дій й ламають план їх проведення та починають конфлікти не з владою, а з учасниками акцій протесту, які виступають проти дій влади. Отак і до Львова ви не лише спокійно пропустили автобуси з проросійськими екстремістами, але й допомогли їм проїхати до місця проведення забороненого мітингу й провести його. Ви чудово знали, що після таких дій напруження сягне межі, і що в ситуації, коли неосталіністи змішаються зі звичайними ветеранами чи дітьми війни, постраждають і ті, хто просто ніс квіти, аби вшанувати пам’ять загиблих. Тим більше, коли приїжджі та місцеві неосталіністи ці сутички провокували, виконуючи своє завдання.
Зараз ви плануєте нову провокацію з розгортанням у Львові червоного прапора – на 22 червня. Цього разу ви плануєте привезти до Львова ще й непроханих гостей з Росії, щоб знову спровокувати сутички. Вас не хвилює, що після таких подій імідж України впаде в очах міжнародного співтовариства. Як не хвилює і те, що в нібито правовій державі, якою Україна є за Конституцією, і якою нібито ви на словах прагнете її зробити, на 9 травня на будівлях багатьох державних установ висіли червоні прапори, хоча закон про них не був підписаний Президентом, а отже не вступив в дію. Більше того, ці прапори не відповідали й тому непідписаному закону, оскільки на міськрадах і університетах, на державних установах і на вулицях майоріли звичайні прапори СРСР. Чи будете ви настільки послідовними, що покараєте порушників закону, які вивісили сталінську символіку на вулицях українських міст? Адже демократія – це насамперед процедура. І будь-яке вивішування червоного прапора поряд з державним за відсутності відповідного закону має тягти за собою відповідальність. Бо Європа, якою ви брехливо прикриваєтесь так само, як і ветеранами, засудила сталінізм як антилюдську ідеологію. Натомість в Україні навіть у столиці на параді ми бачили портрети Сталіна в колонах демонстрантів-комуністів. А завтра нацисти понесуть портрети Гітлера. І з нами ніхто не захоче мати справу.
Вас такий стан речей може і не хвилює. Вас він, навпаки, цілком влаштовує. Ви сподіваєтесь таким чином, смикаючи за ниточки підконтрольних вам лівих і правих екстремістів, зіштовхнути людей між собою та, лякаючи їх надуманими загрозами, продовжити своє панування. Саме тому, можливо, закон про вивішування червоних прапорів не був підписаний до 9 травня, бо вам вистачило львівської провокації, а прапори ви приберегли на наступний рік, коли відбуватимуться парламентські вибори. Ви, напевно, сподіваєтесь, враховуючи емоційну складову людської психології, що проти закону, який буде підписаний після 9 травня (а отже задіяний аж через рік), ніхто масово виступати не буде. І маєте рацію. Ми, звичайні громадяни, зосередимо свою увагу не на прапорах, а на економічних та соціальних питаннях, які однаково хвилюють мешканців Галичини і Донбасу, Києва і Севастополя. Але водночас ми, разом з сотнями інших організацій, які бачать Україну заможною, демократичною, справедливою державою, будемо пояснювати людям суть ваших політиканських ігор, аби не дати вам розділити народ і державу на дві частини, які воюватимуть між собою. Якщо влада в країні є аж настільки безвідповідальною, відповідальність за збереження країни має взяти на себе сам народ, як єдине джерело влади, а саму недолугу владу відправити в будь-який законний спосіб в історію разом з червоним прапором, війнами та злиднями, про що вже забули всі європейські країни за винятком кількох колишніх республік СРСР, які ще оглядаються на Кремль у пошуках орієнтира замість того, щоб іти загальнолюдським шляхом.
У вас ще є час одуматись і припинити гратися з вогнем. Бо ваші дії ведуть країну до неконтрольованого соціального вибуху. Саме на 9 травня наші активісти побували на Сході України, зокрема й на Донеччині та Луганщині, які ви помилково досі вважаєте своєю базою. Кожна тверезомисляча людина, поспілкувавшись з мешканцями будь-якого куточку України (хоч Півдня, хоч Донбасу), зробить однозначний висновок – ви повторюєте шлях минулої влади й стрімко втрачаєте авторитет. Будь-які ваші дії, навіть святкування 9 травня, переважною більшістю громадян сприймаються як офіціоз і мають зворотній ефект. Навіть на ваші демагогічні, хоч і формально нібито правильні, заклики щодо ветеранів народ не звертає увагу. І не тому, що забув про війну, а тому, що сприймає ці заклики через призму свого ставлення до вас (це той самий випадок, коли за час перебування при владі пронатівського Ющенка в Україні зменшилась кількість прихильників НАТО). Єдина відмінність тієї ситуації від нинішньої – відсутність гідної альтернативи існуючій владі. І сподівання, що вам вдасться штучно зростити псевдоальтернативу, марні. Навчені гірким досвідом люди дуже прискіпливо підходять тепер до політиків, а тому питання «Коли ви нарешті припините брехати людям?» може призвести не до зміни влади на виборах, а до стихійного народного повстання, яке невідомо де почнеться й невідомо чим закінчиться. Воно не матиме організатора й керуватиметься різними самоорганізованими групами в різних місцях, які виникнуть швидко і несподівано навіть для самих учасників цих груп, як це відбувається сьогодні в арабських країнах. Однак, на відміну від арабських країн, це може трагічно закінчитись не тільки для влади, але й для нашої державності. І від того, що народне повстання змете вас, нам, українським патріотам, легше не стане, якщо разом з недолугою владою цей вогонь знищить й саму Україну чи хоча б частину її.
Тому ми закликаємо вас одуматись, припинити грати в інспіровані з Москви ігри й набивати свої кишені, а почати робити щось для держави і людей. Або скласти із себе владні повноваження, якщо не в змозі їх повноцінно виконувати.
0 коментарів